Кореспондент: Християни в деяких містах на кладовищах, церкви одну за одною будують, наприклад храм Георгія Побідоносця на могилах, навіщо?
Старовір: Ви розумієте, нічого дивного немає. Я коли їхав у поїзді, там їхав ієромонах. В християнстві є поняття – білі ченці і чорні, чорнорізник. Якщо білі ченці мають сім'ї і дітей, але у них максимальний сан, якого вони досягають, це пресвітер, тобто настоятель храму. А у чорних монахів, там, як і у католиків, целібат – обряд безшлюбності. І він почав говорити: «Ось ви, язичники». Я кажу: «По-перше, не язичники, а старовіри». Він: «Ну, добре, ви старовіри сатаністи». Я кажу: «Послухайте, пане, ви знаєте, що таке сатанізм?» Він: «Так, я знаю». Я кажу: «От чудово, я погано знаю, а ви знаєте добре. Я знаю одне, що сатаністи, вони вживають кров, п'ють ритуальну». Він: «Так».
Я кажу: «А який у вас самий головний обряд в християнстві?» Він: «Причастя». Я кажу: «А тепер згадай, що ти говориш, підносячи чашу з кагором причащаючому: «Пий, це є кров», і, подаючи шматок хліба кажеш: «Їж, це тіло». Тобто ви людей привчаєте до кровопиття і людоїдства, хоч ментальному, хоч звичайного, от ви і є сатаністи». Я кажу: «Завжди білі волхви носили білі шати, тобто як символ чистоти. А сатаністи завжди носили чорні шати. Так хто з нас сатаніст?». І там попутник у поїзді: «Ну, що батюшка, з'їв, так?» Він: «Господь Ісус тебе покарає». Я кажу: «Ну, ось ще одне, ти тільки що вимовив «Господь Ісус». Він: «Так, Господь Ісус, він нас спас». Я кажу: «Запам'ятайте батюшка, не можна вам казати «Господь Ісус». Він: «Чому не можна?» Я кажу: «Біблію читати треба. Перше послання до Коринтян, глава 12, вірш 3: «Ніхто не має права називати Ісуса Господом, а тільки Духом Святим». Я кажу: «Як же у вас слабо з писанням?». Він: «Господь єдиний». Я кажу: «Помиляєтеся. У Діяннях Святих Апостолів, глава 2-а, вірш 34-ий сказано: «Бо Давид не зійшов на небеса; але сам він говорить: промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене». Тобто по праву руку. А чому? А по ліву – зайнято. Бачите, два Пани між собою розмовляють. Якщо у вас Господь Ісус один, звідки тоді у вас в храмах на хмаринці сидить дідусь і написано «Господь воїн Саваот, вседержитель»? Звідки він взявся? А Господь Адонай? А Господь Єгова?» Він: «Немає у нас Єгови, це в іудеїв». Я кажу: «Як же немає? Окститесь. А чи не ви співаєте після кожної фрази Алілуя?» Він: «Так». Я кажу: «А Алілуя по-єврейськи «Слався Бог Яхве, Єгова». Так якого ви славте Бога?».
Він вже, знаєте, починає злитися, говорить: «Ми повинні врятувати Росію». Я кажу: «Від кого, від росіян?» Він, бідний поперхнувся. Я кажу: «Ви самі подумайте, кому ви служите? Я не таврую вашу релігію, просто повторюю те, що ви щодня вимовляєте». Я кажу: «Ось простий приклад: До мене прийшли знайомі з питанням. У них народився хлопчик. Бабусі кажуть їм: «Ідіть до церкви, похрестіть». Вони прийшли в церкву, їх не пускають. Мати каже: «Чому?» — «Ваша дитина зачата в гріху. Повинні прийти хресні батьки, хрестити його». Я кажу: «Все правильно вам сказали, що дитина зачата у гріху». Вона: «Ну як же, ми ж там вінчалися?» Я кажу: «Ви пам'ятаєте, що вам батюшка під час вінчання говорив?» Вона: «Ні». Я кажу: «А треба було слухати. Він говорив: «І буде наречений яко Авраам, а наречена яко Сара». Сара у скільки років народила? У дев'яносто з гаком, під сто, отже, народження до 100 років є гріхом. І далі він вимовляв? – «Во славу Ізраїлю вінчаю я». Не Росії, України, Америки а Ізраїлю.
Ось вам і відповідь. Тим більше, чому батьків не пускають на обряд хрещення їх власної дитини? Та тому що в цей обряд змиваються зв'язки дитини з батьками, і встановлюється новий зв'язок між дитиною і їх Богом. Тому діти не слухають батьків. Тому ні одна бабуся християнка не буде допомагати заговором не хрещеній дитині. Дитинку принесли, там від порчі його хочуть заговорити. Вона каже: «Хрещений?» Вони: «Ні». Вона: «Ідіть, похрестіть». Чому? Тому що вона через християнський єгрегор може втрутитися. А так, немає. Ось вам відповідь, більше нічого.
Або, в кінці XIX століття взяли російського волхва Сергія Радонезького і записали в християнські ченці. Тобто створили історію. У нас ніколи не було історії на слов'янських землях. У нас завжди була Спадщина Предків. Історія – це те, що взято з Тори. А Тора – це П'ятикнижжя Мойсея...